Калонг, або лисиця велика летюча (Pteropus vampyrus)
При довжині тіла в 40 см має розмах крил 1,5 м. Забарвлення спини темно-буре, на череві іржаво-чорне, на голові і шиї рудувато-червоне; літальна перетинка коричневого кольору.
Калонг живе на Яві, Суматрі, Банді й Тиморі, як і всі члени цієї родини, у великих лісах або в гаях із плодових дерев і тут вибирає для свого спокійного існування гілки дерев. Окремі дерева бувають буквально обвішані сотнями і тисячами цих тварин, які, якщо їх не турбувати, віддаються тут денному сну; але якщо їх злякати, вони величезними зграями кружляють у повітрі. З настанням вечора вся ця маса починає ворушитися. Логан бачив мільйони калонгів у болотах на північному березі Сінгапуру: увечері ставало зовсім темно від цієї маси тварин. Навпаки, Гаскарл пише мені: «Я ніколи не помічав, щоб калонг літав тісно скупченими зграями, а постійно бачив у Батавії тільки окремі екземпляри, втім, у значній кількості, які прямували увечері переважно до узмор’я». Під деревами, які калонги використовують для сну, знаходиться маса їхнього калу і поширює такий сильний запах, що місце відпочинку тварин часто можна визначити за допомогою нюху.
Пожива калонгів складається з найрізноманітніших плодів, особливо зі смокви і манго, заради яких вони масами нападають на плодові сади на Яві, причому часто завдають значних збитків. Утім, вони не задовольняються тільки рослинною їжею, а переслідують різних комах і навіть маленьких хребетних тварин. Так, Шорт, на величезний свій подив, нещодавно відкрив, що вони ловлять рибу. «Коли я жив у Конлеверамі, — говорить він, — мою увагу привернув ставок, який утворився від дощу, що пройшов недавно; він був буквально наповнений дрібними рибками, які фали у воді і часто з’являлися на її поверхні. Це явище — раптова поява риб у ставку, який час від часу висихає і знову наповнюються водою, — не було для мене чимось новим; увага моя була звернена на безліч великих птахів, які важко літали над водою, ногами схоплювали то там, то тут рибку і віддалялися зі здобиччю на дерева, щоб там з’їсти її. При уважнішому спостереженні я переконався, що передбачуваними птахами були калонги».
У листі з Суматри Розенберг повідомляє: «Калонг належить до звичайних тварин і трапляється як на узбережжі, так і всередині країни. Він живе великими зграями й із заходом сонця вирушає від місця ночівлі до лісу, де є корм. Під час перебування в Лумуті мені щовечора доводилося спостерігати зграю цих тварин, яка пролітала на значній висоті над невеликою фортецею у напрямі з північного заходу на південний схід і зі сходом сонця поверталася у протилежному напрямі до острова Мазаллар: тут був їхній притулок. Коли я вистрелив у самку, яка летіла досить низько, з її грудей зірвалося дитинча; але, перш ніж воно впало додолу, мати, з блискавичною швидкістю кинувшись за ним униз, схопила його зубами, піднялася вгору й полетіла геть із урятованим дитинчам».
Вони швидко звикають до втрати свободи, стають ручними, і доглядати за ними неважко. Калонги примхливі на волі — вибирають тільки най-соковитіші плоди, проте невимогливими виявляються в неволі — їдять будь-які фрукти, які тільки їм дають, але віддають перевагу м’ясу.