Ігуана звичайна (Iguana iguana)

Типовий представник родини ігуанових, досягає 1,5 і навіть 2 метрів завдовжки (на хвіст припадає близько 1 метра, тобто більше половини). Тулуб ігуани витягнутий, з боків стиснений, голова велика, чотирикутна, шия коротка, ноги кремезні, пальці довгі, а хвіст також дуже довгий і стиснений з боків. На горлі є великий висячий мішок із гребенем спереду, що складається з остей. Від потилиці до кінця хвоста тягнеться спинний гребінь. Зубів дуже багато не тільки на щелепах, а й на крилоподібних кістках. Усі ігуани живуть на деревах, які переважно ростуть на березі. Тут вони рухаються з великою спритністю, лазячи і стрибаючи з гілки на гілку, і вміють дуже добре ховатися в листі. Надвечір вони нерідко спускаються на землю, щоб і тут шукати собі поживу, але у разі небезпеки рятуються, якщо це можливо, на верхівках дерев або стрибають у воду. У воді ігуани рухаються дуже добре, причому з великою спритністю працюють своїм сильним гребінчастим хвостом, як веслом; пірнають так само добре, як і плавають, можуть довго залишатися під водою.

Ігуана звичайна — ящірка, забарвлена в зелений колір, досягає завдовжки 1,5 м. Живе вона в джунглях Центральної і Південної Америки, більшу частину часу проводячи на гілках дерев. Молоді ящірки поїдають комах; поживу дорослих складають листя, пагони і плоди рослин. У разі першої небезпеки ігуана ховається у воду, де відмінно плаває і пірнає. Яйця закопує в прибережний пісок. М'ясо ігуан — улюблені ласощі місцевих жителів, тому ігуан масово виловлюють.

Живляться вони виключно рослинними речовинами, хоча, ймовірно, при нагоді ковтають і дрібних комах або черв’яків.

У лютому, березні або квітні самка відкладає просто в пісок або у невеликі, ретельно викопані і прикриті ямки 18—24 яєць, завбільшки з голубині.