Рінники
Належать до родини Рінникові ряду Горобцеподібні. Тіло їхнє завдяки густому оперенню здається незграбним, але насправді воно дуже струнке; дзьоб невеликий, злегка загнутий догори; кінцівки сильні, високі, з довгими пальцями, озброєними загнутими міцними кігтями. Крила надзвичайно короткі і дуже заокруглені, а хвіст майже нерозвинений; оперення густе і м’яке, як у водяних птахів. Внутрішня будова рінників має всі істотні ознаки інших співочих птахів. Поширені в Старому і Новому Світі, переважно на півночі, хоча трапляються і в південних горах. Оскільки різні види рінників дуже схожі між собою, достатньо описати життя європейського виду.
Рінники — рід птахів з ряду Горобцеподібні. Довжина тіла 14—20 см. Існує 4—5 видів, поширених в Євразії, Північно-Західній Африці і на заході Америки. Мешкають по берегах гірських, рідше джерельних рівнинних струмків і річок; можуть плавати, пірнати і бігати по дну водоймища у пошуках поживи. Один вид занесений до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів.
Звичайний рінник (Cinclus cinclus). Довжина тіла досягає 20 см, розмах крил 30, довжина крила 9, довжина хвоста 6 см. Голова і задня частина шиї чало-бурі, пір’я решти верхньої частини аспідно-сіре з чорними облямівками. Горло, воло і шия молочно-білі. Нижня частина грудей і черевце темно-бурі. Верхня частина грудей червоно-бура. Самка в усьому схожа на самця, тільки менша за нього.
Звичайний рінник населяє всі гористі місцевості Середньої Європи, багаті на воду. Його улюблені місця — це чисті тінисті річки, яких так багато в горах Європи. Розселяючись уздовж течії струмочків, рінники добираються до їхніх витоків навіть тоді, коли вони витікають із глетчерів. Рінник спритно і легко бігає по каменях, що стирчать з води, стрибає у воду, занурюється дедалі глибше і глибше, поки вода зовсім не покриває його; опинившись на дні річки, він бадьоро ходить по ньому, як по землі, протягом 15—20 секунд під хвилями або взимку під крижаним покривом, за течією або проти неї. Він сміливо кидається в найгрізнішу водоверть, в найскаженіший водоспад, ходить убрід або плаває, користуючись своїми коротенькими крилами, як веслами, і наче літає під водою, перетинаючи крилами воду, що спадає прямовисно вниз.
Із органів чуття зір і слух у рінника розвинені найбільше. Рінник розумний, обережний, хитрий, і якщо не полохливий, то, в усякому разі, гострозоро стежить за всім, що відбувається довкола. Він добре знає своїх друзів, а ще краще — своїх ворогів. Рінники взагалі нетовариські, і лише під час насиджування трапляється, що два птахи різної статі мають дружні стосунки. Навіть власних дитинчат вони виганяють, коли ті стають самостійними.
Голос рінника — тихе, приємне клацання і частково нагадує спів синьошийки. Живиться рінник комахами, молюсками і невеликими рибками, тому його м’ясо має запах ворвані. Гніздо завжди влаштовує поблизу води і переважно там, де над нею нависають скелі; особливо полюбляє рінник такі місця, де вода спадає з висоти: тут він почуває себе в безпеці від нападу кішок, куниць, тхорів та інших хижаків.
