Черви дощові (Limbricidae)

Найвідоміші з групи Малощетинкові типу Кільчасті черви. Передній членик їх має вигляд конуса, який утворює верхню губу і головну лопать; щетини, розташовані у дві або чотири лінії, дуже короткі. У них немає ні очей, ні вух. Кишковий канал проходить по всьому тілу і зазвичай буває наповнений землею, яка поглинається у великій кількості; перегнійні частинки її служать поживою для тварини.

Мускулатура дощового черв’яка так сильно розвинена, що витягнути його із землі нелегко. Усі дощові черв'яки — гермафродити.

Найбільший із них — звичайний дощовий черв’як (Lumbricus agricola) — досягає довжини 40 см. Не задовольняючись тим перегноєм, який трапляється в землі, він сам готує його для себе і наносить собі до нірки шматочки соломи, пір’я, обривки папірців, щоб приготувати перегній.

Зиму черв’як проводить у сплячці, причому черви ці іноді збираються товариствами і зимують, звившись клубком.

Удень вони рідко знаходяться на поверхні і то тільки після дощу, але смерком і вночі виповзають на поверхню, тоді їх і поїдають жаби, тритони, саламандри та багато інших тварин.