Імпала (Aepyceros melampus)

Належить до родини Порожнисторогі підряду Жуйні. Роги ростуть тільки у самців і досягають завдовжки 50 см, елегантні, купчасто-ліроподібні, загнуті від основи назовні і вгору, а над серединою зігнуті під кутом усередину і назад; за винятком гладких кінців, вони вкриті грубими кільцями і нерівні. Так само імпалу відрізняють обернений назад довгий пухнастий пучок волосся на задніх ногах на п’яті, довгі гострі вуха, загострений хвіст, що має 25 см завдовжки. Імпала на зріст трохи більша за лань, але набагато витонченіша від неї. Довжина її 2 м, з яких 30 см припадає на хвіст, висота біля загривка становить близько 95 см. Забарвлення голови, шиї і спини ніжного жовтувато-іржаво-бурого кольору; живіт і дзеркало чисто-білі; від країв дзеркала йде дугоподібна чорно-бура лінія, що спускається на стегна; перед очима знаходиться довгаста біла пляма, а між рогами — чорна; уздовж спини тягнеться чорна смуга. Безрога самка забарвлена так само і має два соски.

Антилопа імпала здатна робити стрибки заввишки до 2,5 і завдовжки до 7,5 метрів.

Ліхтенштейн відкрив імпалу в Південній Африці, пізніше мандрівники зустрічали її в Східній Африці, приблизно до 12° північної широти. Населяє лісисті береги річок і лише зрідка з’являється на відкритих територіях. Зазвичай вона пасеться невеликими групами з 6—8 голів, хоча зрідка зустрічаються стада і з 12—20 голів, причому тоді в стаді буває 3—4 самця. За повідомленнями Бема, цей дослідник у Східній Африці зустрічав у листопаді самок-годувальниць, а в грудні ще вагітних.

Південноафриканські мисливці переслідують цю антилопу; м’ясо у неї, які в більшості її родичів, сухувате, але ніжне і смачне.