Морський лев південний (Otaria byronia)

Належить до родини Вухаті тюлені (нерпухи) ряду Ластоногі. Він характеризується короткими вухами і гривою, яка, втім, буває тільки у старих самців і вкриває спину не дуже довгим волоссям без підшерстка. Дорослі самці від кінчика носа до кінчика хвоста сягають 2 м завдовжки; гладка шерсть цієї нерпухи подовжується від голови до середини спини у вигляді досить широкої, але відносно короткої гриви, а на підборідді у вигляді бороди, тоді як на грудях вона коротша. Верхня частина морди біля ніздрів жовто-бурого кольору, щоки темно-бурі, морда чорна, спина жовтувато-сіра, живіт жовтувато-бурий; голі ласти чорні. Самки відрізняються від самців темнішим забарвленням. Самці в перший рік життя світліші за самок, у яких в тому ж віці спина має темно-сіре, а черево — яскраво-жовте забарвлення; молоді тварини вкриті м’яким підшерстком.

Південний морський лев — це жовтувато-бурий гігант, вкритий досить довгою шерстю. Самець сягає 3м завдовжки і важить понад 6 центнерів. У старих самців навколо шиї наростає довга грива. Морські леви час від часу подають голос — оглушливе ревіння. Живуть вони біля південно-західних берегів Південної Америки, на півночі до Перу, на півдні біля Патагонії і Вогненної Землі до меж Антарктиди. В період розмноження їхні стада на деякий час залягають на березі, самки народжують дитинчат і незабаром запліднюються знов. Решту часу вони проводять у морі, де живляться головоногими, іншими молюсками і рибою.

Окрім кольору шерсті, самки відрізняються від самців значно меншими розмірами і відповідно меншими кінцівками; вага ж їхня нерозмірно мала.

Зона поширення морського лева — південне узбережжя Південної Америки з усіма довколишніми групами островів і простирається на південь, до тієї частини Південного Полярного материка, яка має назву Гре-гемсленда. Особливо їх багато, як ми вже знаємо від Форстера, на Вогненній Землі та на Фолклендських островах. Способом життя, вдачею і звичками нерпуха істотно не відрізняється від своїх північних родичів.