Саки білоголовий (Pithecia pithecia)

Належить до родини Чіпкохвості мавпи. Зовнішній вигляд значно змінюється залежно від віку. Внаслідок цього він дістав безліч назв. У старих самців шерсть майже скрізь чорна, тільки на передніх кінцівках дещо світліша. Спереду, до самих брів, голова вкрита короткою, світлою шерстю, яка на лобі розділена смужкою чорної шкіри; на щоках довгі бакенбарди. Але шерсть буває також жовтуватого кольору, морду ж оздоблює іржаво-червоне волосся. Чорна морда вкрита обрідним волоссям іржавого кольору. Вуха, п’яти, пальці і нігті чорні. У самок верхня і зовнішня частина тіла бура, нижня — яскраво-руда; бакенбарди чорні. Молоді мавпи схожі на матір. Шерсть здебільшого довга, жорстка, груба і лише на нижній частині тіла і руках — тонка й обрідна. Морда облямована світлою шерстю, яка утворює бакенбарди.

Блідоголовий саки, якого також називають «ванаку», «аригі», живе частіше в чагарниках, ніж на високих деревах недалеко від Амазонки і в Гвіані. Ці на перший погляд досить ледачі тварини об ’єднуються в групи по б—10 особин.

Вкрита жовтувато-білою густою шерстю морда має вигляд маски, на якій різко виступають чорний ніс і рот. За словами Лаборда, пожива цього саки складається з ягід, плодів і бджолиних стільників. Самки народжують по одному малюку і довго носять його на спині.