Перлівиця перлова (Margaritana margaritifera)
Ця перлова скойка трапляється в річках і струмках Центральної Європи, завдовжки має 14—16 см, крім того, вона поширена на Скандинавському півострові, у північній частині Росії, у нижній течії Дону, знайдена також на Піренейському півострові, дуже близький вид трапляється у Північній Америці. Примітно, що перлова скойка, котра для спорудження своєї черепашки має потребу у вапні, віддає перевагу саме таким водам, у яких розчинено дуже мало цього мінералу. Найкраще почувається перлівниця в чистих холодних струмках, що витікають із гранітних гір, де багато розчинено кремнезему, але мало вапна; вона полюбляє неглибокі потоки, з чистим піщаним дном, усипаним гравієм, проте на мулистому дні, вкритому тванню або сильно порослому водяними рослинами, перлові скойки не трапляються. Зазвичай вони лежать, зарившись у пісок, поодинці або цілими колоніями; іноді навіть спостерігається скупчення їх у декілька шарів із прошарками піску, причому у верхньому розташовуються найстаріші, а внизу — дещо молодші. Вони дуже рідко пересуваються і найчастіше лежать зовсім нерухомо. Тривалість життя їх, мабуть, дуже велика, в середньому 50—60 років, проте, можливо, навіть до 200.
Розмноження перлових скойок вивчене переважно на зеленій перлівниці (Unio pictorum). Самки виділяють влітку яйця, які потрапляють у складки зябрової порожнини; сюди ж разом із струменем води для дихання потрапляють і сім’яні тільця, якими запліднюються яйця. На первинній стадії розвитку зародок вкритий миготливими війками, за допомогою яких постійно обертається всередині яйцевої оболонки. Незабаром починає утворюватися черепашка, зародок залишає зяброву порожнину матері і починає вільно плавати у воді у вигляді личинки, яка позбавлена вітрила, що становить характерну ознаку личинок черевоногих молюсків. Відомо тільки, що личинка часто паразитує на рибах.
Перлини мають таку саму будову, як і у морських перлових скойок: вони складаються з вапняної речовини, такої ж як перламутр; найкращі перли не мають ніякого забарвлення, і достоїнство його полягає у красивому переливі кольорів перламутрового шару.
