Зозуля сенегальська шпоркова (Centropus senegalensis)
Вона належить до видів із порівняно коротким хвостом і переважно червонувато-бурим оперенням. Довжина її становить 37 см, розмах крил — 43, довжина крила — 14, хвоста — 19,5 см; розміри ці, втім, не завжди однакові.
У зручних місцевостях Північної і Західної Африки сенегальська зозулятрапляється досить часто. Тут вона живе майже виключно у великих очеретяних чагарниках, у Судані — в непрохідній гущавині, оскільки може, подібно до щура, пролізати крізь непроникні хащі, не звертаючи уваги на колючки, якими іноді вони бувають усіяні. Вона лазить і прослизає, продирається і протискується крізь найгустішу гущавину.
Сенегальська зозуля за способом життя мало схожа на звичайних зозуль, оскільки любить самоту, прагне залишитися непоміченою. Її пожива складається з різних комах, переважно мурашок, якими вона іноді огидно пахне. Утім, важливу частину її здобичі складають равлики та інші м’якотілі, оскільки всі зозулі дуже жадібні на такий рід поживи. Сенегальська зозуля живе парами; коли побачиш одного птаха, можна бути упевненим, що інший з’явиться незабаром. Гніздо мені вдалося знайти тільки одного разу на Дельті, в густій верхівці оливкового дерева. Воно складалося майже виключно з плодових оболонок качанів маїсу; у ньому було (наприкінці липня) четверо напівдорослих пташенят, із яких ми одного досить довго тримали в неволі на звичайнісінькому раціоні.
У Північній Африці ніхто й не думає переслідувати сенегальську зозулю; до неї ставляться з такою ж байдужістю, як і до інших птахів. Кращим її захистом служать ті колючі кущі, в яких вона живе.
