Слон азійський, або індійський (Elephas maximus)
Належить до родини Слонові. Голова в нього велика і добре розвинена. На тім’ї є два високі горби, що дуже видаються вперед. Високо на голові розташовані вуха середніх розмірів неправильної чотирикутної форми, подовжені внизу. Маленькі очі захищені товстими повіками. Між очима знаходиться хобот, який до кінця лише трохи і поступово стоншується; іноді він досягає землі. Спереду хобот має відмінний хапальний орган — чітко відокремлений, конічний, пальцеподібний відросток, а на самому кінці його знаходяться ніздрі. Бивні виходять із верхньої щелепи, загинаючись вгору і всередину. Шия коротка і чітко відокремлена від голови.
У індійського слона вуха і бивні менші, ніж в африканського, лоб опуклий, а на кінці хобота тільки один «палець». На задніх кінцівках по 4 пальці зі своєрідними нігтями, на передніх — по 5. Бивні самців досягають завдовжки 2,4 м, але не бувають ніколи довші за 3 м, рекордна маса одного бивня — 12 кг. У самок бивні звичайно непомітні, рідко виступають з рота. У середньому дорослий слон важить 3,5 т при висоті в холці 2,7 м, але маса особливо великих самців доходить до 6 т при висоті в холці 3 м.
У найбільших самців уся довжина тіла — від кінця хобота до кінчика хвоста — досягає приблизно 7 м, з яких близько 2 м припадає на хобот і до 1,5 м на хвіст; висота в холці доходить до 3 м. Тварини світлого кольору, так звані білі слони, трапляються дуже рідко.