Баран гривайстий (Ammotragus lervia)
Належить до родини Порожнисторогі, підряду Жуйні. Тулуб у нього більш сплюснутий, ніж у більшості інших баранів; тіло дуже сильне; шия коротка; голова видовжена, але красива, у лобовій частині широка, до морди поступово звужується; перенісся пряме. Очі великі і виразні завдяки райдужній оболонці бронзового кольору, з якої рельєфно виступає зіниця. Вуха маленькі, тонкі та з обох боків рівномірно загострені. Гола частина морди дуже мала і вузька, на краю обмежена ніздрями. Роги спочатку нахиляються вперед, потім поступово загинаються назад і назовні, а кінцями трохи вниз і всередину. Середньої довжини, широкий на кінці китицеподібний хвіст звішується вниз, так що волосся китиці досягає суглоба п’яти; ноги короткі і сильні, копита високі, несправжні копита малі і прикриті шерстю. Хутро утворене міцним, жорстким, грубим, але не дуже густим волоссям остюка і тонким кучерявим підшерстком, що вкриває все тіло. На верхній частині шиї, на потилиці і на зашийку волосся подовжується у вигляді короткого гребеня, а спереду і знизу воно спускається до самої землі розкішною густою гривою. Самка відрізняється від самця більш короткою гривою; роги в неї також досить великі та сильні. Дорослі барани досягають довжини 1,8—1,9 м, включаючи хвіст завдовжки 25 см; висота в зашийку від 95 до 100 см; доросла вівця досягає довжини 1,55 м при висоті в загривку 90 см; роги у баранів можуть сягати 70 см завдовжки, враховуючи всі вигини, а у вівці — 40 см.
Майже через 160 днів після спаровування самка гривастого барана народжує одного або двоє ягнят. Наступної доби після народження вони із задоволенням здираються на всі підвищення, які знайдуть у своїй загородці. За сприятливої погоди зростають швидко; вже майже з восьмого дня починають пощипувати окремі стеблинки трави, а за місяць їдять усякий корм, який дають батькам, але все ще смокчуть матір до 6-місячного віку.
Майже весь час гривасті барани тримаються поодинці. Тільки під час тічки, яка буває в листопаді, декілька овець збираються разом, до них приєднуються і барани; вони проводять спільно якийсь час. Трапляється, що в цей час барани зчиняють бійки. Араби запевняють, що в таких випадках не відомо, з чого більше дивуватися — чи то із завзятості, з якою закохані барани по півгодини і більше стоять один проти одного з нахиленою вниз головою, чи то з сили зіткнення, з якою вони ударяють один одного, або ж, нарешті, з міцності їхніх рогів, що витримують такі удари, які, мабуть, могли б розтрощити череп слону. Пожива барана складається влітку з соковитої гірської рослинності, а взимку — з лишайників і сухих трав.
Баран любить найвищі скелясті карнизи, куди може проникнути тільки через лабіринти уламків скель і нагромаджень валунів.
Самці гривастого барана досягають у загривку 1 м і важать до 140 кг. Мешкає в кам’янистих пустельних нагір’ях Північної Африки аж до Червоного моря, півдня Судану і Нігеру у вигляді невеликих ізольованих популяцій.