Даман деревний (Dendroxyrax arboreus)

«Цей товстун, — пише Бюттікофер, — постійний мешканець лісів і дерев. Вже першого вечора після прибуття я був уражений своєрідними звуками, які лунали в сусідньому лісі та яких я зовсім не чув під час першого мого перебування тут. Це було пронизливе і уривчасте «керр». Призначена мною висока винагорода тому, хто спіймає цю тварину, спокусила місцевих жителів, і мені незабаром доставили один за одним декілька екземплярів. Всі вони були принесені мені живими в корзинах, сплетених із товстих лозин па зразок рибних верш; обережність ця була необхідна, тому що звірі дуже кусалися і навіть не дозволяли доторкатися до своєї клітки. Вони люто гризли лозини, сильно ударяли передніми лапами по землі і настовбурчували довгу шерсть на спині, причому па задній ділянці спини вона переважно розпадалася на два боки, при цьому видно було приховану під нею голу блакитну смужку. Відомо, що ця смуга, яка є у всіх кігтекопитних, утворена особливою підшкірною залозою».