Кротові, родина Talpidae
Поширені в більшій частині Європи, Азії, Південній Африці і Північній Америці. Всі кроти так влаштовані, що впізнати їх неважко з першого погляду. Сплющений, циліндричної форми тулуб переходить без жодних ознак шиї прямо в маленьку подовжену голову, яка загострюється в хобот; очі і вушні раковини дуже слабо розвинені і їх ледве можна розрізнити. Тулуб спирається на чотири короткі кінцівки, з яких передні являють собою знаряддя для копання, тоді як задні тонкі, витягнуті і схожі на щурячі. Хвіст, якщо буває, то дуже короткий.
Кротові (Talpidae) — родина Ссавці ряду Комахоїдні. Наразі до кротових відносять три групи (підродини) — хохулевих, землерийкових кротів і справжніх кротів.
Усі кроти люблять селитися в рівнинних родючих місцевостях, але трапляються і в горах. Природно, що лукам, полям, садам, гаям і долинам віддається перевага перед сухими неродючими схилами гір або піщаними місцями. Тільки як виняток з’являються вони на берегах річок, озер, і ще рідше можна зустріти крота на морських берегах.
Усі види ведуть підземне життя: вони риють ходи в землі, викидаючи при цьому на поверхню цілі купи, як у сухому, пухкому або піщаному ґрунті, так і в вологому і м’якому. Багато видів влаштовують собі протяжні і дуже складні житла. Кроти не терплять світла, тому дуже рідко виходять добровільно на поверхню землі і навіть у глибині її активні більше вночі, ніж удень. Вони не можуть ні стрибати, ні лазити і навіть ледве ходять, хоча багато які з них досить швидко пересуваються по землі, пускаючи при цьому в рух більше ступні задніх кінцівок і внутрішні краї передніх. Зате дивовижні та швидкість, з якою бігають кроти в своїх підземних володіннях, і та спритність, з якою вони риють. Вони уміють також відмінно плавати, хоча це мистецтво застосовують лише у разі крайньої необхідності.
Вагітність у кротів триває 30— 40 днів. Зазвичай у травні (іноді наприкінці літа) з'являються малюки: 3—9у у середньому 5 дитинчат. Мати годує їх молоком три тижні й дуже до них прив'язана. Якщо кубло розкопають, мати, забувши про свою безпеку, хапає дитинчат одного за одним зубами й тягне в незаймані нори або ховає в купу, в пухку землю — куди завгодно. лише б якнайшвидше забрати їх із небезпечного місця.
З органів чуття особливо розвинені у крота нюх, слух і дотик, тоді як зір дуже слабкий. Голос крота складається з шипіння і виску.
Пожива кротів винятково тваринна: різні комахи, а також черв’яки, що живуть під землею. Крім того, вони їдять маленьких ссавців, птахів, жаб і слимаків. Ненажерливість кротів така ж велика, як і їхня рухливість, вони можуть тільки недовгий час перебувати без їжі, тому і не впадають у сплячку. Вони дуже корисні як винищувачі комах; з іншого ж боку, їх постійне риття землі докучає людині.
Один раз або двічі на рік самка крота приносить 3—5 дитинчат і ретельно піклується про них. Кротенята зростають досить швидко і залишаються біля своєї матері приблизно 1—2 місяці.