Качка каролінська (Аіх sponsa)

Належить до родини Качині. Дуже поширена по всій Північній Америці, також її розводять у Західній Європі. Характерною відмінністю є чуб, що прикрашає її велику голову, і розкішне, щільне, блискуче оперення. У каролінської качки чуб золотисто-зелений, плечові пера, великі махові та рульові — зелено-пурпурово-сині, задня частина спини і верхні покривні пера хвоста — чорно-зелені, середина грудей і живіт — білі, боки — жовті з красивим, ніжним візерунком.

Каролінська качка мешкає в Північній Америці на території від Мексики до Південної Канади. Гніздиться в дуплах на берегах річок і озер. Селезень каролінської качки примітний різко контрастним забарвленням і формою пер.

Із красивою фігурою цієї качки цілком поєднуються її граціозні рухи: вона швидко і легко ходить, чудово плаває, з легкістю дикого голуба літає між гілками дерев і у разі потреби пірнає. Голос надзвичайно м’який і милозвучний.

У березні каролінські качки поєднуються в пари. Зазвичай житло їм заготовляє великий білодзьобий дятел; іноді ж вони задовольняються покинутим гніздом білки або навіть розколиною скелі. Самка з надзвичайною легкістю протискується через тісний вхідний отвір дупла і займається влаштуванням гнізда, тоді як самець вартує зовні та сповіщає її про небезпеку. Кладка складається з 7—12 маленьких яєць.