Перепел звичайний (Cotumix coturnix)

Поширений в усіх країнах Старого Світу і в Австралії. Має невеликий, слабкий, злегка загнутий дзьоб, короткі, позбавлені шпор лапки, досить довгі та гострі крила, надзвичайно-короткий 12-перий хвіст і дрібне, майже однакове в обох статей оперення. Верхня частина тіла перепела бура з іржаво-жовтими смугами, по боках грудей і черевця оперення іржаво-червоне, середина черевця жовтувато-біла, крила на чорному тлі вкриті іржавими плямами, рульові пера — іржаво-жовті.

У Європі перепел водиться усюди південніше 60° північної широти; в Середній Азії він селиться дещо південніше. Його мандри багато в чому відрізняються від звичайного перельоту інших птахів. Деякі з перепелів кочують цілий рік і відлітають не одночасно. В Єгипті вони часто з’являються вже в кінці серпня, тим часом як того ж місяця в Західній Європі можна знайти перепелиць у гнізді, які насиджують яйця. Більша частина цих птахів зимує в тропічних країнах Азії та Африки, долітаючи іноді до Капської землі; інші знаходять зимовий притулок на трьох південно-європейських півостровах.

Поки сонце на горизонті, перепел сидить тихо серед грудок землі та хмизу на полях; опівдні купається в піску або гріється на сонці; увечері пожвавлюється і тоді безперервно лунає його клацання. Живляться різноманітним насінням, листям, бруньками і комахами. Має потребу також у невеликих камінчиках, що сприяють травленню, і свіжій воді для втамування спраги.

За спорудження гнізда перепел береться пізно, майже на початку літа: вириває в землі невелике поглиблення, вистилає його сухою травою і кладе туди 8—14 яєць. Самка самовіддано сидить на яйцях, а після вилуплення пташенят водить їх по полю, привчає відшукувати корм і взагалі дбайливо доглядає їх. Але пташенята скоро перестають звертати увагу на ніжні піклування матері та стараються якомога раніше почати самостійне життя.