Ящір довгохвостий, або чотирипалий (Manis longicaudata)
Належить до родини Ящерові. Довжина тварин 1—1,3 м, дві третини якої припадають на хвіст. У молодших звірів хвіст удвічі довший за тіло і коротшає лише пізніше, у міру зростання тіла. Тіло помірної товщини, дуже витягнуте і поступово переходить з одного кінця в досить коротку шию і голову, з іншого — у хвіст. Ніс випинається вперед, ротова щілина мала, верхня щелепа виступає над нижньою, очі малі та слабкі; вуха ледве видно зовні, оскільки на місці вушної раковини видно лише складку шкіри. Кінцівки короткі, товсті та майже однакової довжини, їхні пальці не зовсім рухомі. Кігті передніх кінцівок, які служать для риття, значно більші, ніж кігті задніх. Підошви товсті, мозолясті та голі. Довгий і широкий, дещо сплюснутий хвіст, починаючи від основи, поступово звужується до кінця. Луски покривають за винятком нижньої частини зовнішнього боку передніх кінцівок увесь верхній і зовнішній бік тіла, а на хвості — і нижній бік; місця, позбавлені лусок, вкриті жорсткими щетинами. Морда і горло майже голі. Надзвичайно міцні, гострі луски найбільшого розміру знаходяться посередині спини і утворюють на голові, боках, кінцівках, на кінці хвоста, на крижах і на спині одинадцять поздовжніх смуг, між якими немає щетин. Досить довгі глибокі борозенки пробігають по поверхні луски, починаючи від плечового пояса. На спині луски плоскі, на краю хвоста схожі на черепицю, на боках мають форму ланцета. Дві особливо великі луски лежать позаду плечей. Зазвичай середній ряд на верхній частині тулуба складається на голові з дев’яти, на тілі з чотирнадцяти і на хвості з 42—44 лусок.
Перші докладні відомості про спосіб життя довгохвостого ящера дав Демарші:
«У Гвінеї в лісах трапляється чотиринога тварина, яку негри називають «квоггело». Вона покрита від шиї до кінця хвоста лусками, які майже такої ж самої форми, як листи артишока, тільки дещо гостріші. Вони тісно налягають одна на одну і достатньо товсті та тверді для того, щоб захищати тварину від кігтів і зубів інших звірів, які нападають на нього. Леопарди постійно переслідують його, і їм неважко наздогнати тварину, оскільки вона бігає набагато повільніше, ніж вони. Вона тікає, але скоро її наздоганяють. І ні кігті, ні рот не можуть служити їй зброєю проти страшних кігтів і зубів цих хижаків; тоді вона згортається у вигляді кулі і загинає хвіст під черево, так що з усіх боків назовні стирчать вістря. Великі кішки тихо катають її туди-сюди своїми кігтями, але уколюються, як тільки чіпають лапою сильніше, і змушені дати ящеру спокій».
Забарвлені у чорнувато-бурий колір із рудуватим відтінком; окремі луски біля основи чорно-бурі, а з країв обведені жовтуватою облямівкою. Щетинисте волосся чорного кольору. Батьківщина тварини — Західна Африка.
