Лемури, родина Lemuridae
Римляни вважали лемурів утіленням душ померлих, з яких добрі охороняли родину і будинок у вигляді богів — ларів, а злі — у вигляді мандрівних і лукавих привидів, які турбували нещасних смертних. Щоб по можливості умилостивити злих, римляни влаштовували посеред ночі особливі бенкети.
Лемури — приматиу що мешкають тільки в лісах Мадагаскару. Через знищення цих лісів багато видів знаходяться під загрозою зникнення. Розміри їхні варіюють від дрібних мишоподібних з родини Cheirogaleidae до тварин завбільшки зі свійського собаку. Деякі види полюють уночі, тоді як інші активні вдень. Розмножуються раз на рік і народжують одне дитинча; мати носить його на грудях або на спині. На Мадагаскарі вони займають екологічну нішу відсутніх там мавп.
Лемури живуть головним чином на Мадагаскарі. Всі без винятку напівмавпи живуть у лісах, які рясніють плодами і комахами; сусідства людей хоча й не уникають, але і не шукають. Усі вони тією чи іншою мірою нічні тварини і, як усі види цього ряду, вдень забираються в найтемнішу частину лісу або в дупла і сплять там, згорнувшись у клубок або обнявшись одне з одним. Вони або сидять на задніх лапах, учепившися руками за сук, низько опустивши голову між простягнутими передніми кінцівками, прикривши хвостом голову, або ж згортаються, попарно прикривши один одного хвостами так тісно, що утворюють своєрідну кулю. Якщо потривожити такий хутряний клубок, то з нього раптово висовуються дві голови і широко розкритими очима дивляться на порушника їхнього спокою.
Лемури — родина Напівмавпи ряду Примати. Довжина тіла від 13— 25 см (мишачі та карликові лемури) до 50 см (напівмаки), хвоста — 16— 56 см. Існує 6 родів із 14 видами, живуть в тропічних лісах Мадагаскару. Деревні, напівдеревні та наземні тварини. Чисельність скорочується. Майже всі види занесені до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів.
Сон лемурів дуже чуйний, дзижчання мухи або шерех від повзання жука здатний розбудити багатьох лемурів. їхні очі дуже чутливі та переносять денне світло важче за інших ссавців. З настанням сутінків вони прокидаються, чистять і пригладжують хутро, голосно кричать і вирушають у мандри за здобиччю по своїх повітряних володіннях.
У лемурів народжується одне дитинча, яке негайно ж після народження чіпляється за матір і залишається в такому положенні, поки не навчиться рухатися самостійно. У деяких видів, за розповідями жителів Мадагаскару, як самка, так і самець беруть участь у догляді дитинчати.
Ці тварини почувають себе добре тільки при досить високій температурі; від холоду вони стають млявими і починають хворіти. Всі вони боязкі, полохливі, хоча хоробро захищаються, коли їх ловлять.