Куріпка біла (Lagopus albus або lagopus)

Належить до родини Тетерукові. Вирізняється взимку хоч і простим, але красивим оперенням: усі пера, окрім чорних хвостових, сліпучо-білого кольору. Шлюбне оперення мають плечі, спина, надхвістя і середні хвостові пера — чорні з бурим або жовтим; великі махові пера — білі, малі — бурі; черевце біле. Протягом літа пір’я вицвітає. Особливості линьки білих куріпок ще мало вивчені.

Куріпку можна прилічити до найрухливіших і найвразливіїиих лісових курячих. Вона спритна і дуже моторна. Її широкі, густо оперені лапи дозволяють їй швидко бігати по грузьких болотах і снігу; ймовірно, вона уміє навіть плавати; політ її швидкий і красивий. Вона не тільки вміє проривати ходи в снігу, щоб добути з-під нього корм, а й у разі нападу хижака падає прямовисно вниз і заривається в сніг; іноді можна знайти цілу зграйку, яка майже зовсім зарилася в снігу.

Високий розвиток зовнішніх чуттів допомагає їм своєчасно дізнаватися про небезпеку, і вони майстерно захищаються у міру своїх сил. Пожива їхня майже виключно рослинна: взимку — березові бруньки, сухі ягоди, влітку — ніжні листки, квіти, пагони, рідше — комахи.

Місцем для гнізда служать неглибокі ямки, так майстерно заховані, що їх майже неможливо знайти, незважаючи на всі зусилля самця видати таємницю: він збирає всю свою мужність і кожну хижу тварину, що проходить мимо, зустрічає своїм застережним криком. Розповідають, що квочки постійно сваряться з іншими самками, навіть крадуть одна в одної яйця і переносять їх у власні гнізда.