Оселедець атлантичний (Clupea harengus)

Завдовжки близько 30 см, невеликі вузькі плавці знаходяться посередині спини і черевця. Спина зеленкувато-блакитного кольору, знизу — сріблясто-біла; луски дуже легко відпадають. Батьківщина оселедців знаходиться в глибинах північної частини Атлантичного океану, звідки риба поширилася по Північному і Балтійському морях. Для метання ікри підіймається у верхні шари, наближаючись до берегів. Поява її біля берегів Європи припадає на зимові місяці, починаючи з січня, і триває до березня або до квітня. Утім, є ще період ікрометання: з липня до жовтня. Іноді буває зсув цих періодів у часі, що залежить від багатьох чинників, як, наприклад, від стану погоди, зміни морських течій тощо.

Оселедці — морські риби, що мешкають у поверхневих шарах води. Атлантичний оселедець (Clupea harengus) поширений уздовж європейського і американського узбережжя Північної Атлантики. Оселедці мають сплюснуте з боків тіло, повністю вкрите лускою, один спинний плавець. Спинка синьо-зелена, черевце сріблясте, боки сріблясті з мідним відтінком. Живляться планктоном. На оселедців полюють більші риби — тріска, лососеві, тунці, ссавці (дельфіни, тюлені), а також: морські птахи, особливо баклани.

Зграї оселедців завжди супроводжують майже так само численні зграї їхніх ворогів. У повітрі над ними летять чайки, альбатроси, орлани; ззаду і з боків пливуть дельфіни й інші хижаки. Явище це настільки звичне, що норвежці вважають появу дельфінів біля берегів ознакою появи тут оселедців. Проте шкода, яка завдається оселедцям іншими морськими тваринами, мізерна порівняно з втратами внаслідок вилову оселедців людиною.

У Росії найзначніший лов оселедця проводиться в Білому морі, який із кожним роком розвивається дедалі більше; в Чорному і Каспійському морях вилов цієї риби також значний, і керченські оселедці дуже цінуються. Проте каспійські та чорноморські оселедці належать до різних видів.