Ламантин бразильський (Trichechus inunguis)
Належить до родини Ламантинові ряду Сирени, має більш вузький череп, кістки якого тонші. Цей вид був знайдений у верхній течії річок Амазонки і Оріноко. Ламантини живуть на східному узбережжі Флориди, на берегах Великих і Малих Антильських островів, у річці Св. Магдалини і на східному узбережжі Південної Америки і в її річках на південь до мису Норд, але переважно — в Суринамі. А Гумбольдт помітив, що в морі ламантини тримаються в тих місцях, де є джерела прісної води; вони підіймаються високо за течією річок, а під час повеней проникають в озера і болота.
Каплер в Суринамі займався прирученням молодого ламантина і про нього писав Розенбергу таке:
«Коли я одержав цю тварину, то наказав побудувати дамбу на невеликому струмочку, що впадає в річку, на відстані близько 100 м від його гирла, і в ставок, що утворився, помістив мого вихованця. Він спочатку не брав ніякої їжі, але пив молоко, яке, проте, доводилося вливати йому майже силоміць до рота. Коли він вволю напивався молока, то тряс головою, і ми впихували йому до рота шматки стиглих бананів. Його годували двічі на добу, о 5 годині ранку і о 5 годині пополудні, і кожного разу давали по півлітра молока і 6—8 маленьких бананів. Годування тривало іноді до трьох чвертей години, оскільки ламантин часто спливав, декілька хвилин грався у воді, повертався до берега, а потім знову відпливав. Згодом він зробився дуже ручним, але виявляв мало тямущості й, очевидно, мав слабкий зір і слух. Коли я з’являвся біля його ставка і входив у воду, то він завжди припливав, обнюхував мої ноги, а коли я сідав, то клав свою голову мені на коліна».
Спосіб життя ламантина майже такий самий, як і в інших сирен. Він їсть тільки ту траву, яка росте у воді. Оскільки всі південні річки на мілководдях вкриті багатою рослинністю, то корму йому вистачає. Він з’їдає так багато трави, що його шлунок і кишки буквально набиті нею; наївшися, він лягає так, що морда його трошки видається з води, так що йому не треба підійматися вище, щоб дихати, і в цьому положенні спить декілька годин. Під час неспання він висовує голову з води тільки тоді, коли дихає, що, втім, відбувається дуже часто, незважаючи на великий об’єм легенів; ось чому, ймовірно, він тримається переважко на мілководді.
Деякі спостерігачі говорять, що у самки народжується двоє малят, інші ж згадують лише про одне.
Скрізь, де поширений ламантин, на нього полюють.