Гну блакитний, або смугастий (Connochaetes taurinus)

Значно більший за білохвостого гну. Довжина його тулуба понад 3 м, висота в холці — 1,6 м; крім того, він відрізняється від свого родича більш опуклим носом, вищою потилицею і довшою гривою. Переважний колір шерсті сірий, на якому чітко виділяються поперечні чорні смуги.

Блакитний гну поширений у Південній Африці. Тварина уникає горбистих і скелястих місцевостей, а любить трав’янисті рівнини, на яких виростають невеликі гайки різних порід мімози. Тут він живе, як і звичайний гну, і кочує з місця на місце залежно від пори року. Уподобаннями і звичками мало чим відрізняється від своїх родичів. Досягає 1,4 м в холці, важить до 270 кг, самка лише трохи дрібніша за самця.

На рівнинах Серенгеті в Східній Африці, де тваринам часто загрожує засуха, а не холод і сніг, тисячні стада гну з початком сухого сезону — в червні і липні — вирушають у тристакілометрову подорож на захід, до озера Вікторія. У грудні, в сезон дощів, коли висохлі пасовища знов оживають, величезні стада тварин повертаються в рідні місця.