Папуги (Psittaciformes)
Поширені в жарких країнах. Ряд Папугоподібні (Psittaciformes) включає багато видів і являє собою замкнуту групу досить високо розвинених птахів. Найхарактерніша відмітна ознака папуг — це їхній дзьоб, схожий, на перший погляд, на дзьоб хижих птахів; проте він набагато товщий і міцніший. На верхній половині дзьоба знаходиться не оперене, але і не рогове місце, так звана восковиця; крім папуг, подібна восковиця є лише в денних хижих птахів і у сов. Посередині країв верхньої половини дзьоба знаходиться тупий, але міцний зубоподібний виступ. Нижня половинка дзьоба помітно коротша за верхню і досить широка. Не менш характерні й інші частини тіла папуг. Кінцівки м’ясисті, але не довгі; пальці досить довгі, зовнішній і внутрішній з них обернуті назад; кігті також довгі, сильно загнуті і досить гострі, хоча і не міцні; крила папуги великі, загострені. Забарвлення оперення, хоча й дуже різноманітне, але у птахів цього ряду має багато спільного; переважний колір його — трав’янисто-зелений, хоча трапляються види з блакитним, пурпурно-червоним і золотисто-жовтим забарвленням. Самці й самки переважно забарвлені однаково; пташенята також лише у виняткових випадках відрізняються від дорослих.
Папуги (Psittaciformes) — ряд птахів. Сюди входять одна родина, 7 підродин, 324 види, об'єднані приблизно в 60 родів. Живуть головним чином у тропіках. Довжина тіла від 9,5 см до 1 м.
Голос у папуг сильний, часто пронизливий, але все-таки не зовсім позбавлений благозвучності. Здатність папуги наслідувати голос і слова людини загальновідома.
Окрім Європи, папуги поширені в усіх частинах світу, але більшість видів живе в жаркому поясі. Загалом папуги віддають перевагу лісові, але деякі види трапляються і в безлісих місцях. У Андах, Гімалаях і Абіссин-ських горах вони живуть на висоті понад 3000 м.
За винятком періоду розмноження, папуги живуть групами. Пожива папуг складається головним чином із плодів і насіння. Проте багато лорисів живляться соком і пилком квітів; арари і клинохвості папуги, окрім плодів, поїдають бруньки і квіти дерев, а деякі какаду не гребують і личинками комах. Спустошення, які вчиняють папуги на полях і в садах, надзвичайно великі і викликають енергійну протидію з боку людини.
Великі види папуг виводять пташенят лише один раз на рік і кладуть тільки два яйця; австралійські ж папуги кладуть 3—4, а деякі навіть 6—10 яєць і виводять дитинчат 2—3 рази протягом року. Для гнізд вони вибирають переважно дупла дерев, рідше земляні нори або тріщини в скелях; земляні папуги кладуть яйця просто на землю. Яйця насиджують обидва батьки поперемінно; обоє вони приносять корм для пташенят і продовжують годувати їх якийсь час і після вильоту з гнізда. У разі небезпеки вони захищають своє потомство надзвичайно самовіддано.
Приблизно на другому році папуги вкриваються своїм розкішним оперенням, а до розмноження стають здатними вже на першому році життя. Папуги — довговічні птахи. Траплялося, що папуги переживали ті сім’ї, в яких вони виховувалися змолоду.
З ворогів найнебезпечніший для папуг — людина. Папуг почали приручати з найдавніших часів. Папуга — розумний птах і дуже скоро пристосовується до нових умов життя.
