Куницеві, родина Mustelidae

Багата на види і роди, об’єднує у собі різноманітних тварин за будовою тіла, зубної системи і кінцівок. Усі вони мають витягнуте тіло, короткі ноги, з 4—5 пальцями. Біля заднього проходу знаходяться особливі залози, що виділяють смердючу рідину. Шкіра зазвичай укрита густою, тонкою шерстю, що робить цих тварин особливо цінними в очах людини. Скелет складається з дуже тонких кісток; лопатки широкі; ключиці не розвинені. Грудна клітка оточена 11 або 12 парами ребер, на хребетному стовпі, крім того, є від 8 до 9 поперекових хребців, три крижових і від 12 до 26 хвостових. У зубній системі помітні великі гострі ікла. Кігті переважно невтяжні.

Родина Куницеві включає 23 сучасні роди і близько 65 видів хижаків, від дрібних (у тому числі найдрібніших представників роду) до середніх (до 45 кг). Куницеві поширені у всій Євразії, Африці, Північній і Південній Америці, а з людиною потрапили і до Австралії та Нової Зеландії.

Живуть куницеві, за винятком Австралії, у всіх частинах світу, населяючи ліси, сади, поля і навіть житло людини. Частина їх є представниками водних тварин. Узимку види, що живуть на півночі, впадають у сплячку, проте не всі: частина їх залишається діяльною цілий рік.

У родині Куницеві звірі невеликі, але дуже спритні і хижі. Як єноти, вони стопохідні; інші напівстопохідні. Кігті у всіх невтяжні, так би мовити, собачого, не котячого зразка. У деяких під хвостом залози із дуже неприємним запахом. Це своєрідний хімічний захист, їхня «продукція» використовується для пахучих знаків на межах мисливських ділянок.

За характером куницеві — спритні, рухливі тварини з добре розвиненими органами чуття. Вони розумні, хитрі, недовірливі, обережні, сміливі, кровожерні. Живляться вони переважно тваринами, наприклад дрібними ссавцями, птахами, їхніми яйцями, жабами і навіть комахами. Деякі їдять равликів, риб, раків і молюсків; інші не гребують навіть падлом, а у разі потреби живляться і рослинними речовинами, причому особливо люблять солодкі, соковиті плоди.

Дитинчата, в кількості 2—10, народжуються сліпими і довго виховуються батьками; вони дуже легко приручаються.

Користь, яку дають тхори людині хутровиною або ж винищуванням шкідливих гризунів, мала б змусити її ставитися милосердніше до цих тварин; проте вони винищуються із страшною швидкістю.