Клест-ялиновик (Loxia curviroslra)

Належить до родини В’юркові. Менший за клеста-сосновика, дзьоб його більш витягнутий завдовжки і менш заломлений, кінці його, що перехрещуються, довші і вужчі, ніж у сосновика. Довжина дорівнює 17 см, розмах крил 28, довжина крила 9, а хвоста 6 см.

Усі види виводять пташенят у Північній Європі, а також у тій частині Північної Азії, де вона вкрита лісами, і дуже ймовірно, що останню частину світу слід вважати їхньою первинною зоною поширення. Якщо ліс багатий на поживу, то вони починають розмножуватись, інакше вони якийсь час кочують і селяться в іншому, зручнішому місці.

Усі клести — птахи товариські, які хоч і розбиваються на пари в період розмноження, але не переривають зв’язку з іншими. Це суто деревні мешканці, які спускаються на землю лише для того, щоб напитися чи скористатися кількома шишками, що впали. На інших тварин, а також і на людину клести мало звертають уваги. Живляться клести насінням лісових дерев, під час добування яких їхній міцний, перехрещений дзьоб надає їм незамінні послуги; він майстерно розкриває ялинові шишки, шукаючи в них насіння; між іншим, вони повсякчас дуже охоче їдять і комах, особливо тлю.

Гнізда їх — майстерні споруди, зовнішні стінки яких зроблені з сухих ялинових прутиків і викладені хвоєю та пір’ям. У неволі всі клести незабаром стають ручними.