Тенрек звичайний (Tenrec eucaudatus)
Ссавець ряду Комахоїдні. Голова тенрека має загострену морду. Вуха округлі невеликі та з виїмкою ззаду, очі маленькі. Шия коротка і тонша за тулуб. П’ятипалі кінцівки середньої довжини, тільки задні трохи довші за передні; кігті середнього розміру. Все тіло досить густо вкрите голками, щетиною і волоссям. Тільки на потилиці та з боків шиї знаходяться справжні, хоч і не дуже жорсткі, швидше гнучкі голки приблизно 1 см завдовжки. Далі на боках голки стають довшими і водночас тоншими, м’якшими і гнучкішими. На спині та задній частині тварини переважає щетина. Кінцівки і вся нижня частина тіла вкриті волоссям, а на голій загостреній морді стирчать довгі вуса. Край морди і вуха — голі, лапи вкриті досить коротким волоссям. Голки, щетина і волосся мають світло-жовте забарвлення, яке буває то світлішим, то темнішим. У середині волосся завжди помітні чорно-бурі кільця, яких на спині більше, ніж на боках. Морда бура, кінцівки руді, вуса темно-бурі. У молодих тварин на бурому тлі шерсті розходяться жовті поздовжні смуги, які з віком зникають. Довжина дорослої тварини досягає приблизно 27—40 см.
Тенреки — родина ссавців ряду Комахоїдні. Довжина тіла 4—40 см, хвоста 1—22 см. Шерсть у них жорстка, іноді з колючками. Існує близько 30 видів, головним чином на Мадагаскарі і Коморських островах.
Тенрек спочатку водився тільки на Мадагаскарі, але тепер його можна знайти і на острові Св. Маврикія, а також на Майотті та інших Коморських островах, де він віддає перевагу гористим місцевостям, багатим на чагарники, папороть і мохи. Тенрек викопує в землі нори і ходи, які служать йому кублом. Ця полохлива, боязка істота більшу частину дня проводить у норі; на світло виходить тільки після заходу сонця і ніколи не віддаляється на значну відстань від свого житла. Його можна побачити тільки навесні і влітку, тобто після першого дощу і до настання посухи. Під час сильної посухи він забирається до найглибшої улоговини свого житла і спить там із квітня до листопада так само, як наш їжак узимку.
Як тільки перший дощ освіжить виснажений спекою ґрунт і збудить тропічну весну, тенрек знову з’являється на поверхні землі. Він бродить своєю повільною ходою, низько опустивши голову, у пошуках поживи, яка в більшості випадків складається з комах, черв’яків, равликів, ящірок і різних плодів.
Хижі птахи переслідують його, так само як і люди.
За один понос, самка тенрека народжує надзвичайно численне потомство: 12—16 дитинчат. Маленькі тенреки вже через декілька місяців досягають 7 см завдовжки і скоро стають здатними самостійно здобувати собі поживу.