Поліпи коралові (Anthozoa)
Працюючи непомітно на дні океанів протягом цілої низки геологічних епох, ці дрібні тварини збудували цілі острови, незліченні рифи та мілини і заклали фундамент навіть для деяких материків. Будову поліпів чіткіше видно на таких із них, які не утворюють вапняних відкладень; до таких належить дарвинова моноксенія (Monoxenia Darwini), завдовжки близько 3 мм, тіло її являє порожнистий мішок, формою схожий на глек; ротовий отвір розташований зовні й оточений вісьма щупальцями, а протилежний край має форму плоского диска, яким тварина прикріплюється до підводних предметів. Стінки мішка складаються з двох шарів: зовнішнього і внутрішнього; на поперечному розтині видно, що в стінках проходять вісім поздовжніх каналів, розділених між собою перегородками. Розвиток яйця відбувається за загальним типом із стадіями: бластула і гаструла, але величезна більшість поліпів утворює в своєму тілі твердий вапняний скелет, який утворюється з ектодерми (у шестипроменевих) або з мезоглеї (у восьмипроменевих), чим відрізняється від зовнішнього скелета голкошкірих і черепашок молюсків, у яких тверді утворення відкладаються в покривах тіла. У поліпів тверді вапняні частини є такими ж життєдіяльними частинами тіла, як і кістковий скелет у вищих тварин. У скелеті поліпа відбувається обмін речовин і зростання унаслідок безперервного відкладання нових шарів. Відмирання скелета корала відбувається знизу, тому корал росте вгору і тримається на вже відмерлій частині, як на п’єдесталі, але не відокремлюється від нього. Безперервний ріст вапняного стовбура обумовлюється тим, що вслід за смертю організму те ж саме утворення продовжується діяльністю його потомства; а оскільки поліпи утворюють зазвичай колонії, то виходять гіллясті стовбури. Розмноження поліпів відбувається як статевим шляхом, так і безстатевим, за допомогою брунькування.
Корали — дрібні тварини, що належать до того ж класу коралових поліпів (Anthozoa), що й актинії (морські анемони) та рогові корали (морське віяло — віялові корали). Кожна особина секретує власний скелет, але у багатьох видів скелети окремих особин сполучаються з утворенням єдиної координованої структури. Урешті крихітні організми перетворюються на масивні колонії. Існує 2 основні групи коралів, що нині живуть: шестипроменеві, серед яких є як одиночні, так і колоніальні форми, і восьмипроменеві, це завжди колоніальні форми. У великої кількості мадрепорових коралів (із шестипроменевих) є зовнішній вапняний скелет; у тілі цих коралів поселяються фотосинтезуючі мікроорганізми, залежність від них обмежує поширення мадрепорових коралів лише невеликими глибинами, на які проникає світло. Саме ці корали утворюють більшість великих тропічних рифів; їхня поверхня поцяткована невеликими чашоподібними заглибинами, в яких живуть окремі поліпи, одержуючи поживні частинки із загального джерела.
