Горобцеподібні, ряд Passeriformes

Розміри цих птахів коливаються набагато більше, ніж в інших рядах. Порівняйте, наприклад, розміри чорного ворона і королька. Так само різноманітні у птахів цього ряду будова дзьоба і кінцівок, крил і хвоста, оперення, а також забарвлення. Спільною ознакою горобцеподібних може вважатися лише невеликий дзьоб і відсутність на ньому восковиці; гомілка ноги оперена завжди до плесна; передня частина плесна вкрита досить великими щитками; з пальців внутрішній обернутий назад. Важливою ознакою є також значний розвиток нижньої гортані, про що свідчить велика кількість м’язів.

Горобцеподібні поширені по всій земній кулі і утворюють велику частину пташиної фауни всіх країн і місцевостей; вони живуть і на крижаних полях Півночі, і серед високих гір, і у спекотних низинах тропіків, в лісах і полях, в густих очеретах болота, в пустелях, у багатолюдних містах і в безлюдних степах. Не всі з них чудово літають, але деякі можуть позмагатися в цьому з усіма іншими птахами. Майже всі пересуваються по землі легко і моторно, причому одні ходять, інші пурхають, треті стрибають.

Найкраще у горобцеподібних розвинений зір; слух і дотик, мабуть, також непогані. Вони навчаються впізнавати й оцінювати своїх ворогів і уникати небезпек. Багато видів цього ряду вміють співати.

Більшість з них живиться переважно комахами, личинками, слимаками, черв’яками; при цьому вони поїдають також плоди, ягоди і насіння, тому горобцеподібних можна назвати всеїдними птахами.

Усі горобцеподібні, які мешкають у теплих країнах, взимку далеко не відлітають і лише мандрують з однієї місцевості в іншу, як вчиняють і деякі з наших північних птахів. Коли ж у нас настає зима, то відлітають більшість комахоїдних птахів, але й багато зерноїдних, навіть деякі всеїдні.

Гнізда горобцеподібні будують неоднаково. Кладка складається з 4— 12, а іноді й більше строкатих яєць. Обоє батьків насиджують яйця і разом годують своїх дитинчат.