Псевдоногі, родина Boidae

У цих змій голова досить виразно відокремлена від тулуба; тіло дуже м’язисте, з боків злегка стиснуте; хвіст порівняно короткий. Головною відмітною ознакою всієї родини є зачаткові кістки тазу, які й називаються несправжніми ногами і зовні позначені двома маленькими роговими кігтиками, які розташовуються по обох боках анального отвору. Родина ця поширена майже виключно у тропіках і в прилеглих країнах; виняток становить тільки піщаний удав (Еrух) — представник закаспійських, киргизьких і калмицьких степів. Живуть вони переважно в лісах, особливо в країнах, де добре розвинуте зрошення; деякі види цієї родини можуть бути названі водними тваринами, оскільки живуть і полюють у воді, а на землю виходять лише для того, щоб погрітися і поспати. Псевдоногі змії здебільшого нічні тварини, хоча не втрачають нагоди пополювати і вдень. Спосіб лову здобичі полягає в тому, що змія обвивається навкруги схопленої тварини і душить її, після чого проковтує спійману жертву. Хоча паща змій дуже розтягується, але навіть найбільші удави та пітони не в змозі проковтнути людину, бика або коня, хоча антилоп і косуль вони можуть пожирати, та й то на превелику силу.

Мисливці ревно переслідують велетенських змій, тим більше що з вогнепальною зброєю боротьба з ними не дуже важка: влучно пущений у голову заряд дробу звичайно відразу вбиває гіганта, оскільки змії ці, порівняно з їхніми розмірами, не такі вже й живучі. їх ловлять досить часто живцем, за допомогою петель, які розтягують перед їхнім притулком так, щоб тварина на шляху просунула голову.