Кіт пампаський (Felis colocolo)

Від усіх інших котів відрізняється найяскравішими поздовжніми смугами. На сірувато-сріблястому хутрі виступають темні або бліді іржаво-бурі смуги, які розбігаються по всьому тулубу зверху і спереду, вниз і назад і повторюються на грудях та шиї у вигляді поясів, а на ногах у вигляді кілець. Вуха зовні світло-бурі, з країв темно-бурі, а в середині бруднувато-білого кольору. Хвіст такого ж кольору, як спина, і до краю має 4—6 темних кілець. На ногах проходять 6—7 іржаво-червоних смуг на жовтуватому тлі; на нижній частині тулуба на блідо-жовтуватому тлі тягнуться неправильні світло-бурі смуги. Великі самці досягають 120—130 см завдовжки, з яких 30 см складає хвіст. Висота в загривку становить 30—35 см.

Пампаський кіт (F. colocolo) поширений від півдня Патагонії до Бразилії та Болівії. У нього довге, густе, досить грубе хутро й виразна грива на спині. Типове забарвлення котів, що живуть на вкритих травою рівнинах, одноколірне, жовто-буре. Тварина кремезна, із доволі короткими ногами й округлою, ніби «приплюснутою» мордою.

Пампаський кіт мешкає в пампасах Південної Америки і в Патагонії аж до Магелланової протоки; особливо часто трапляється він на берегах Ріо-Негро. Здобиччю його є невеликі гризуни, яких у пампасах дуже багато. Його всі вважають нешкідливою твариною, що дає навіть користь.