Канюк звичайний (Buteo buteo)
Належить до родини Яструбині. Вирізняється маленьким, вузьким, сильним, загнутим дзьобом, невизначеними плеснами, відносно короткими лапами, широкими крилами, в яких махові пера від третього до п’ятого мають однакову довжину, але довші за інші, та коротким, прямо усіченим хвостом, який прикривається складеними крилами. Досягає завдовжки 50—56 см при розмаху крил 120—125 см; довжина крила дорівнює 38—40, довжина хвоста 26 см. Про колір його важко сказати щось певне, оскільки забарвлення канюка надзвичайно різноманітне і рідко можна бачити двох птахів, забарвлених однаково.
Зазвичай канюк сидить зіщулившись, із мало прилеглим пір’ям, на одній нозі, зігнувши другу і сховавши її в пір’я. Камінь, земляний пагорб або дерево, яке він вибрав для відпочинку, служать для нього сторожовими пунктами, з яких він оглядає увесь край.
Літає він повільно, але легко, майже без шуму і пролітає великі простори ширяючи. Нападаючи, він падає на землю, щільно притиснувши крила до тіла, розправляє їх унизу, пролітає ще певну відстань над землею і потім хапає свою здобич, широко розставивши лапи. Під час звичайного полювання він рідко злітає на значну висоту, але навесні, і саме під час спаровування, злітає вгору надзвичайно високо.
Голос канюка схожий на нявчання кішки. Із чуттів найвище стоїть зір; але і слух його гострий, дотик тонкий, смак також помічений, а нюх, мабуть, розвинений більше, ніж ми думаємо.
Наприкінці квітня або на початку травня канюк селиться у своєму старому гнізді або будує нове. Він вибирає для цього зручне дерево в листяних або хвойних лісах і будує по можливості близько від стовбура, на рогатині гілок або у зручній розколині товстого суччя майже завжди велику споруду, котра збільшується з роками в об’ємі, якщо він не вирішить скористатися гніздом ворона чи ворони, яке здасться йому зручним. Гніздо в діаметрі має близько 60 см, найбільше — 80 см. Кладку складають 3—4 яйця. Пташенят вигодовують обоє батьків. Нападає на зайців, куріпок, в’юрків, жайворонків, фазанів, але не менш точно і те, що головну поживу його складають все-таки миші, щури, ховрахи, жаби, змії, цвіркуни та інші комахи.
