Ондатра, або щур мускусний (Ondatra zibethicus)
Належить до родини Хом’якові ряду Гризуни. В Америці тварина називається індійським словом «мускваш». На передніх кінцівках 4 пальці й замість великого — бородавка, на задніх — 5; пальці, як і плесно, з боків вкриті довгим плавальним волоссям і озброєні досить сильними кігтями. Хвіст заокруглений тільки на кінці, з боків приплюснутий, біля кінця з гострими краями, вкритий маленькими лусками, між якими, оздоблюючи їх по боках, виступають короткі волосинки, що ростуть досить рідко, але щільно прилягають до тіла. Поблизу статевих органів знаходиться залоза, завбільшки з маленьку грушу, вона має отвір і виділяє білу маслянисту рідину з сильним запахом мускусу. Тулуб у них присадкуватий, голова кругляста, досить коротка і широка, морда товста і притуплена, верхня губа розщеплена і з боків вкрита довгими вусами; вуха майже приховані під шерстю, очі малі, задні кінцівки значно довші за передні. Шерсть густа, гладка, м’яка і блискуча; підшерсток надзвичайно ніжний, тонкий і короткий, волосся ж ості дуже блискуче й удвічі довше за підшерсток. Верхня частина тулуба забарвлена в темно-бурий колір, іноді з жовтуватим відтінком, нижня — сіра з червоним нальотом, хвіст чорний, плавальне волосся на пальцях біле, кігті червонуватого кольору. Дорослі самці досягають 58 см довжини, причому на хвіст припадає майже половина.
Ондатра (мускусний щур) — напівводяний ссавець з підродини Полівки. Довжина тіла досягає 35 см, хвоста — 28 см. Батьківщина ондатри — Північна Америка; акліматизована у багатьох країнах Євразії.
Ондатра живе в країнах Північної Америки, що лежать між 30 і 69° північної широти. Трав’янисті береги великих озер або широких річок з повільною течією, тихі струмки і болота, але найчастіше не дуже великі ставки, порослі очеретом і водяними рослинами, є місцепроживанням цієї тварини, цінного хутряного звіра. Тут вони живуть родинами або цілими племенами і спілкуються з іншими сусідніми групами тварин того ж самого виду. Споруди їхні, як і в бобрів, являють собою або прості казаноподібні заглиблення під землею з багатьма вихідними галереями, які закінчуються під водою, або ж вони будують так звані замки над поверхнею землі. Останні, побудовані переважно на півночі, бувають круглі, кулясті або куполоподібні і споруджуються на купі мулу так, що підносяться над поверхнею води. Стіни цього замка побудовані з очерету, осоки, ситника і змазані мулом, утім, деякі спостерігачі стверджують, що вся хатина побудована з самого лише мулу і що тільки потім вона поступово вкривається тонким шаром трави і ситника, котрі приганяє вода. Всередині замок складається з однієї камери діаметром 40—60 см. До неї веде прохід, що закінчується на поверхні води. Інші ходи не мають на кінці отвору і розходяться від камери в різні боки і служать майже виключно для збирання коріння водяних рослин. Узимку ондатра наповняє свою камеру водяними лілеями, листям, травами й очеретом.
Способом життя ондатра багато в чому нагадує бобра, тому індійці називають обох тварин братами і стверджують, що з них бобер старший і розумніший, а мускусний щур дурніший.
Пожива ондатр складається майже виключно з водяних рослин, хоча в норах багатьох ондатр знаходили виїдені черепашки. У квітні та травні звірі спаровуються, і самка згодом народжує в своїй норі або в просторій ямі 3—6 дитинчат.
На ондатр полюють заради хутра. М’ясо їхнє їдять тільки індійці, тому що воно до того просочене мускусним запахом, що для європейців абсолютно непридатне для вживання в їжу. Крім того, на мускусних щурів полюють рисі та лисиці, норки та куниці, орли, пугачі та сніжні сови.