Альфред Брем - Життя тварин

Світ, у тому числі і тваринний, змінюється із калейдоскопічною швидкістю. Багатьох видів ми не побачимо вже ніколи, уявлення про деякі настільки розширились, що саме час починати знайомитися з ними заново. Але в цьому всесвіті нескінченно змінних величин є свої маяки, непідвладні моді орієнтири, про які кожен із нас знає з дитинства. Той, хто захоплюється тваринами чи іншими живими істотами, не забуде хвилювання і таємного трепету, які відчував біля книжкової полиці з темними масивними корінцями, на яких тьмяним золотом мерехтіли слова «Альфред Брем».

Магія цього імені полягає не тільки в незаперечному авторитеті, що саме по собі дивно — так довго репутації зазвичай не зберігаються, тим більше в спеціалізованій літературі. І справа тут далеко не в самій лише науковій цінності. Брем завжди викликав у своїх читачів якщо не любов, то дружні теплі почуття: так душевно, десь навіть по-домашньому умів він описати стосунки в родині качконосів, проблеми з живленням у старезних індійських тигрів, наректи мимохідь на тупість деяких безхребетних і висловити щире захоплення витонченістю мініатюрної мавпочки.

Труднощі у практичному використанні цих найцікавіших зібрань, спостережень, фактів і невигаданих історій пов’язані з певними незручностями. По-перше, шість або навіть три томи Брема міг собі дозволити не кожен. По-друге, знайти цікаву для вас істоту, не розбираючись у типах, родинах і тому подібних мудрих речах, було не так-то й просто (якщо вас цікавила, наприклад, хохуля, — навряд чи хто-небудь, не маючи спеціальної освіти, з ходу назвав би клас і підтип цього симпатичного й цікавого звірка).

Ці й подібні до них гуманні міркування і спричинили врешті-решт появу цього унікального видання — словника тваринного світу, що ґрунтується на багатотомних зібраннях Альфреда Брема. У результаті вийшов універсальний довідник, що охоплює найбільш значущих представників земної фауни, чудовий путівник по морях, пустелях, саванах і джунглях. Статті про тварин, розташовані за алфавітом, проілюстровані славетними «бремівськими» малюнками, виконаними із знанням справи прекрасними художниками-натуралістами.

Кілька слів про самого німецького дослідника, праці якого давно стали класикою науково-популярної літератури про тварин. Альфред Брем народився 2 лютого 1829 року в сім’ї сільського пастора, що пристрасно захоплювався орнітологією. Бреми жили в селі Рентендорф, що загубилося серед лісів і горбів Тюрінгії (Німеччина). З раннього дитинства Альфред ходив із батьком навколишніми лісами, допомагав йому у великій роботі визначення й систематизації птахів, яка пов’язувала Хрістіана Людвіга Брема з ученими всієї Європи. Достатньо сказати, що кількість пташиних опудал у колекції Брема-старшого сягала дев’яти тисяч штук.

Початкову освіту Альфред дістав разом із братами та сестрами в місцевій школі; крім того, батько самостійно займався з дітьми науками, а мати читала їм вечорами Шіллера і Ґете. Завдяки батьківським турботам діти гармонійно розвивалися; Альфред, який мав приємний голос, чудову пам’ять і талант виразного читання, назавжди зберіг у своєму серці любов до мистецтва, зокрема до поезії. З 1843 по 1847 рік Альфред вивчав архітектуру в Альтенбурзі. Одержавши атестат, 18-річний архітектор і орнітолог-любитель несподівано прийняв пропозицію взяти участь у африканській експедиції відомого любителя природи і полювання з рушницею (у той час в такому сполученні ніхто не бачив суперечності) барона Джона фон Мюллера. 6 липня 1847 року Альфред Брем сів на корабель в Трієсті. Так почалася подорож, якій судилося змінити все його життя і в результаті дати світові блискучого популяризатора і діяльного дослідника живої природи.

Приїхавши до Каїра, мандрівники вирушили вгору по Нілу разом із партією католицьких місіонерів. Діставшися до Хартума, вони здійснили низку експедицій по берегах Голубого і Білого Нілу, в суданські пустелі, де добули чимало рідкісних екземплярів тварин і зібрали унікальну інформацію про їхні звички та місця проживання. Жорстокий і нездоровий клімат раз у раз укладав мандрівників в ліжко через яку-небудь чергову лихоманку, але вони навіть не думали про повернення до Німеччини.

На початку 1849 року барон фон Мюллер виїхав до Європи по гроші для нової експедиції, а Брем залишився в Єгипті, де присвятив себе вивченню тваринного світу дельти Нілу, старовинних пам’яток Каїра та Александрії, а також зайнявся арабською мовою і почав перекладати Коран. У листопаді до Єгипту приплив брат Альфреда, Оскар, фахівець з ентомології, який привіз із собою частину грошей та спорядження. Вони знову вирушили вгору Нілом, і тут експедицію спіткало перше нещастя — під час купання на очах Альфреда потонув Оскар Брем. У Хартумі засмучену експедицію наздогнала звістка про банкрутство фон Мюллера. Залишившись без його підтримки, Брем самостійно організував кілька експедицій, позичаючи гроші у своїх друзів-мусульман, які дуже цінували його дар приручати тварин. У дворі дома вченого було влаштовано цілий звіринець із ручних тварин: зграя ібісів, мавпа, кілька грифів і навіть лев і крокодил. За визнанням Брема, по-справжньому він відпочивав і знаходив розраду тільки в компанії своїх улюбленців, які відповідали йому щирою прихильністю й подякою.

Лише в липні 1852 року змучений нескінченними нападами лихоманки Брем зміг дістатися до рідної оселі. Освоївшись на батьківщині, він вирішив ліквідувати прогалини у своїй природ-ничонауковій освіті і вступив до університету — спочатку Йенського, згодом Віденського. Водночас публікував орнітологічні нариси в спеціалізованих журналах і став одним із засновників німецького Орнітологічного товариства. 1855 року він видав три томи «Дорожніх нарисів про Північно-Східну Африку» — блискучий зразок «фірмового» бремівського стилю, де розповіді про тварин перемежаються із багатими етнографічними спостереженнями за життям населення територій, які він відвідав. Одержаний гонорар дозволив Альфреду Брему здійснити 1856 року подорож Іспанією разом із братом Рейнольдом — лікарем, мисливцем і натуралістом. Невдовзі після цього Брем познайомився також із тваринним світом Норвегії і Лапландії.

1861 року в Лейпцігу вийшла друком книга Брема «Життя птахів»; її випуск збігся з 74-річ-ним ювілеєм першого наставника Альфреда, його батька Хрістіана Людвіга Брема. Цього ж року він одружився з Матильдою Рейц, що стала вірною супутницею і помічницею в усіх нелегких працях молодого вченого. До речі, медовий місяць молодята провели в Африці, у новій абіссінській експедиції.

Альфред Брем прожив ще 23 роки, сповнених кипучої та різноманітної діяльності. Він був директором зоопарку в Гамбурзі (1863—1866), створив Берлінський акваріум (1867), здійснив велику подорож Західним Сибіром і об’їздив Південну Угорщину, виступав з публічними лекціями в США, став батьком п’ятьох дітей. Але головне, що цей невтомний мандрівник і учений створив і опублікував грандіозну працю, якою з того часу зачитується не одне покоління любителів природи, — шеститомне «Життя тварин» (перше видання в 1863—1869). З того часу і живе на книжкових полицях цей дивний світ, де тварини веселяться, сумують, вражають нас своїм лукавством чи капосним характером, а невтомні мисливці-натуралісти діляться своїми спостереженнями, здобутими у реальних польових експедиціях у глиб незвіданих континентів та загублених в океані островів.

Вадим Татаринов

Над сайтом працювали:

Адміністратор сайту, установка і розробка сайту: Дмитро Колокольников, IСQ: 69-13-69 | Skype: DIIIMAKO

Контент менеджер сайту, наповнення сайту, сканування і обробка текста: Дмитро Рильков